Як створити ОСББ: ми зробили це! Досвiд ОСББ «Срiбне коло«

Чесно кажучи, до того, як ми з чоловiком придбали квартиру в нашому будинку, я не сильно цiкавилась питаннями ЖКГ. Можливо, не цiкавилася б i далi, але цинiчний шантаж забудовника – ЗАТ «Познякижитлобуд»- змусив мене замислитись над тим, що «что-то тут нєчiсто».

«Добре, – сказав мiй чоловiк. – Я пiдпишу, але… заплачу вам хоч копiйку лише за виконавчим листом. Якщо ви його колись отримаєте, звiсно». Як неважко здогадатись, жодної копiйчини наш ЖЕК вiд нас з чоловiком за майже 11 рокiв так i не отримав. Сюрприз, Сюрприз! Зате причини шантажу виявилися простими, як господарське мило – за нашими з сусiдами непрямими (бо хто ж нас допустить до бухгалтерiї?) пiдрахунками, наш приватний ЖЕК витрачав на утримання нашого будинку приблизно в ШIСТЬ! разiв менше, нiж збирав з мешканцiв по квитанцiях.

Договiр з ЖЕКом ми з чоловiком розiрвали при першiй же можливостi. Так само вчинили й багато iнших сусiдiв, але ЖЕК вперто продовжує позиватись до нас, посилаючись саме на цей договiр. Бєдняжки – i це незважаючи на те, що тiпо обслуговує будинок тепер iнша контора – «Рада 2», яка самовiльно, шляхом «одностороннього правонаступництва», перебрала на себе наш будинок. Ресурс з крiпаками-людiшками, ага.

Протягом всiх цих десяти рокiв я не припиняла спроб об`єднати своїх сусiдiв, спiввласникiв нашого багатоквартирного будинку. Я нiколи не заплатила жодної копiйчини приватному ЖЕК-у, фактичним власником якого є народний депутат України вiд Партiї регiонiв Нвер Мхiтарян, зовсiм не тому, що я принципово не бажаю оплачувати спожитi мною послуги, а тому, що я вважаю: платити слiд тiльки за тi послуги, якi реально надавалися. Причому, рiвно стiльки, скiльки цi послуги коштують.

Сусiди спочатку не слухали мене взагалi. Адже суми в квитанцiях приватного ЖЕК-у були незначними, i цiкавитись деталями у них не було нiякого бажання. Однак, мало-помалу сусiди змiнювали свою думку, оскiльки безконтрольний ЖЕК цiлком та повнiстю збайдужiв до обслуговування нашого будинку. Люди нарiкали, були незадоволенi, але не вiрили в те, що вдасться щось змiнити.

Лише в 2004-му роцi Конституцiйний Суд України нарештi спромiгся сформулювати цiлком природну концепцiю щодо того, що багатоквартирний будинок є цiлiсним майновим комплексом, який належить на правi спiввласностi всiм тим, у кого у власностi наявнi примiщення в цьому будинку.

Але ця концепцiя надзвичайно важко проникала до розумiння навiть тих людей, якi спромоглися купити далеко не найдешевшi квартири в нашому новому будинку, а не отримати задарма та приватизувати. Людям важко звикнути до думки, що весь будинок є їхньою спiввласнiстю, а зовсiм не належить ЖЕК-у.

Тим не менше, десь роцi у 2006-му було здiйснено першу спробу створити ОСББ. Зi спроби нiчого не вийшло, оскiльки iдiотська норма поточного закону «один власник = один голос» не давала нам шансiв. Хоча бажаючi створити ОСББ вже тодi мали у власностi по площi аж ⅔ будинку.

Наступнi роки країна перебувала на економiчному пiдйомi. Люди, хоча й були, як i ранiше, страшенно не задоволенi ЖЕК-ом, не мали мотивацiй розпочинати створення ОСББ. Однак, вони дiйшли в своїх протестах до того, що припинили платити ЖЕК-у за ненаданi послуги.

I так би воно все тривало й надалi, але почалася криза. Мхiтарян, за чутками, втратив неймовiрну кiлькiсть бабла в Дубаях, плюс – деякi будинки, такi, як наш, таки створили ОСББ, прогнали його подалi i позбавили можливостi качати бабло, нiчого не даючи взамiн. Нашi сусiди повiльно дозрiвали.

I раптом влiтку нам шалено пощастило – у нашому будинку почав протiкати дах! Деякi сусiди з числа тих, якi не розiрвали договори з ЖЕКом, написали туди листа, вимагаючи його вiдремонтувати. Але у вiдповiдь отримали (великого болта) хамського листа з вiдмовою. Це нарештi переповнило чашу терпiння.

Мешканцi мого пiд`їзду зiбралися на збори. Вирiшили вiдремонтувати дах власними силами та за власний кошт. Вийшло по 300 гривень з квартири – причому, збирали з запасом. Деякi мешканцi, звiсно, не здали цих грошей, але бiльшiсть на це особливо не зважала, i поставилася до цього факту спокiйно.

Пiсля успiшного ремонту даху (всi кошториси та чеки були вивiшенi на загальний огляд), сусiди вирiшили вiдремонтувати також i ґанок, об який десять рокiв поспiль ламали ноги, а ЖЕК це абсолютно не хвилювало. Цього разу скинулися по 200 гривень, причому, деякi сусiди не лише здали усi грошi, але й доздали тi 300 гривень, якi не здали для ремонту даху. Пiсля цього я остаточно зрозумiла, що крига скресла.

У ЖЕКа почалася iстерика. Начальниця спробувала завадити найнятим нами роботягам класти плитку на ґанку, верещала, що ЖЕК сам все зробить, але почула у вiдповiдь: «Пiзно пити «Боржом», коли нирки в трусах! Йди геть, не заважай». Вона не здалася, приперлася з якимось мужиком, який спробував також пошугати роботяг, погрожуючи їм… вiдповiдальнiстю за самоуправство! Мої малi близнюки, Чемпiони України з боксу, пiдiшли до нього з двох бокiв та нiжно сказали: «Слиш, дядя! Ти тiше будь!»

У мене були однодумцi i в iнших пiд`їздах, у яких пiдтримка iдеї створення ОСББ була меншою, але всiх прибiчникiв разом нам мало вистачити для кворуму. Пiсля серйозної пiдготовки та запрошення представникiв Райдержадмiнiстрацiї – 4 грудня 2010 року нарештi вiдбулися установчi збори. Процедура зборiв фiксувалася на вiдеокамеру – про всяк випадок, якщо Мхiтарянiвським прихвосням таки спаде на думку оскаржити наше Свiдоцтво про реєстрацiю, протокол зборiв, тощо.

Зi зворушливою промовою на зборах виступили заступниця начальника управлiння Дарницької РДА Iрина Демашкань та голова Дарницької спiлки власникiв житла Галина Ревенко. Звiсно ж, виступали i мешканцi-спiввласники, i я – в тому числi. Ми всi говорили про те, що ми – не малi дiти, аби дозволяти стороннiм людям керувати нашим спiльним ресурсом – прекрасним новим будинком, який приватний ЖЕК, не зацiкавлений нi в чому, крiм тупого збивання з мешканцiв бабла, примудрився довести до далеко не блискучого стану. А також про те, що, попри всi проблеми, якi ми прекрасно розумiємо, ми аж нiяк не дурнiшi вiд ЖЕК-у iм. Н. М. Мхiтаряна, i цiлком впораємся з власним будинком.

На наш подив, провокаторiв вiд ЖЕК-у було мало – всього двоє. Але їхнiх воплiв вже нiхто не слухав. «За» рiшення створити ОСББ проголосувала 121 особа, при двох «проти» та двох, якi «утрималися».

Ми висловлюємо велику вдячнiсть в. о. начальника вiддiлу Державної реєстрацiї, державному реєстратору Недбайло Олегу Андрiйовичу, який зареєстрував наше ОСББ швидко i без проблем. Не всi чиновникi однаковi, да.

Зрозумiло, що попереду у нас – важка праця. Не кажучи вже про те, що Мхiтарян, звiсно ж, битиметься за цей ресурс з усiєю пролетарською ненавистю. I я можу собi тiльки уявити, чого нам коштуватиме забрати наш ресурс у Мхiтаряна фiзично. I справа не в тому, аби викинути ЖЕКiвцiв з належних ОСББ примiщень (це ми зробимо швидко та без проблем – у всiх сусiдiв давно вже сверблять руки), а в тому, аби отримати всю документацiю та провести iнвентаризацiю.

Про всi подальшi подiї я, звiсно ж, iнформуватиму громадськiсть – з метою надихнути всiх українцiв стати справжнiми власниками свого майна – спершу будинкiв, а далi – всього майна територiальних громад та всiєї держави. I, нарештi, я – як i решта моїх сусiдiв – З ЗАДОВОЛЕННЯМ платитиму свою частку коштiв на утримання будинку.

I – персонально моє звернення до Юрiя Шпака, який написав iстеричну статтю на «ЕП».

В його статтi є фраза про те, що «ОСББ – це ярмо!», i при цьому дається посилання на мою статтю з абсолютно протилежним змiстом!

Шановний Юрiй (та iншi противники ОСББ)! ОСББ – це iнституцiя, i буде вона виключно такою, якою її створять самi люди. Сама по собi iнституцiя не може бути анi хорошою, анi поганою. Без iнституцiй суспiльство iснувати не може, тому що суспiльство без iнституцiй – це атомарне збiговисько бандерлогiв. А тому, Юрiю, якщо наступного разу агiтуватимете проти ОСББ – не посилайтесь на мене, бо це – навiть не смiшно.

А ще краще – ознайомтесь з матчастиною та спробуйте зрозумiйти, що альтернативи ОСББ – просто немає. Ми з сусiдами своє ОСББ збираємося зробити абсолютно зразковим, i готовi для цього практично на все.

Бо це – НАШ будинок. НАШ.